Значно поширились порушення імунної системи, хронічні запальні захворювання блонхолегеневої системи органів травлення та сечових шляхів.

Особливу тривогу викликають захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей різного віку. Тому перед нами, студентами групи 3М1 Хорт Н., Ципердюк Н., Якубів Л. Була поставлена мета: пошук нових методів та засобів лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, які б прискорювали виздоровлення, а також використовували з профілактичною метою.

Методом вибору було дослідити вплив фітотерапії в комплексі з класичним лікуванням на швидкість одужання хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Фітотерапія – це лікування, засноване на використанні лікарських рослин у вигляді настоїв, чаїв та відварів.

У лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту крім дієтотерапії медикаментозного лікування. Дуже часто використовують фітотерапію у вигляді приймання фіточаїв.

Перелічимо лікарські рослини, які мають фітотерапевтичний вплив на органи шлунково-кишкового тракту: полин, корінь аїра, бузина, суниця лісова, чебрець, пустинник, чистотіл, кукурудзяні рильця, м’ята перцева, березове листя і бруньки, калина, кропива дводомна, плоди кропу і петрушки, чорна смородина.

Ці лікарські рослини покращують секрецію шлунка і апетит, нормалізують кислотність, посилюють жовчогінну дію, посилюють тонус жовчного міхура і зменшують в’язкість жовчі, усувають біль у животі.

Ми працювали по слідуючій схема. У нас під спостереженням знаходилось 28 дітей у віці від 6 до 15 років, які перебували на лікуванні у центральній дитячій лікарні із такими захворюваннями.

№ п/п	Діагноз	Кількість дітей
1	Гострий гастрит	10
2	Хронічний гастрит з підвищенною кислотністю	8
3	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	6
4	Дискінезія жовчовивідних проток	4

Хворим дітям було запропоновано комплексне лікування. В склад якого входило: медикаменти, лікувальна фізкультура, дієтотерапія, 20 із 28 дітей було призначено фітотерапію.

При гострому гастриті діти одержували відвари: звіробою, ромашки аптечної, подорожника, м’яти, тисячолистника.

Діти із хронічними гастритом з пониженою секреторною функцією одержували чаї із тисячомістника, полину, алоє, ягодів червоної горобини, подорожника, соку свідомої капусти, чорної смородини і шипшини.

При хронічному гастриті з підвищеною секреторною функцією діти одержували: морквяний і картопляний сік, відвар кропиви, який додавали в молоко, чаї із звіробою і подорожника.

Фіточаї давали дітям 2 рази на день до їди: перед другим сніданком та обідом. Ми вели спостереження за станом здоров’я цих дітей та самі приймали участь у приготуванні фіточаїв та розносили їх хворим.

Результати фітотерапії наведенні у таблиці.

№ п/п	Прізвище, ім’я, по батькові хворих	Діагноз	Лікування фітотерапії	Лікування з фітотерапією	Період лікування
1	Тимінський В.В.	Гострий гастрит	+	-	23 дні
2.	Гофнарк С.В.	Гострий гастрит	-	+	20 днів
3.	Непийвода Л.М.	Гострий гастрит	-	+	19 днів
4.	Фабін С.В.	Гострий гастрит	+	-	24 дні
5.	Мартинюк Х.І.	Гострий гастрит	+	-	21день
6.	Бакай Ю.Ю.	Гострий гастрит	-	+	20 днів
7.	Сідорак І.В.	Гострий гастрит	-	+	21день
8.	Іванюк Х.В.	Гострий гастрит	-	+	18 днів
9.	Свистун Н.М.	Гострий гастрит	-	+	19 днів
10.	Крив’юк Н.І.	Гострий гастрит	-	+	20 днів
11.	Бігун Х.В.	Гострий гастрит	-	+	21день
12.	Копчу С.Ю.	Гострий гастрит	-	+	24 дні
13.	Михасюк М.М.	Гострий гастрит	-	+	20 днів
14.	Романенчук І.І.	Гострий гастрит	-	+	21 днів
15.	Федорук О.І.	Гострий гастрит	-	+	17 днів
16.	Литвин І.Ю.	Гострий гастрит	-	+	19 днів
17.	Віраш Т.Ю.	Гострий гастрит	-	+	20 днів
18.	Віраш Ю.Ю.	Гострий гастрит	-	+	21день
19.	Чичиков І.В.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	+	-	25 днів
20.	Фідедірко Н.П.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	+	-	26 днів
21.	Віріновська Х.В.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	-	+	21день
22.	Іванська І.Й.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	-	+	20день
23.	Слободян О.І.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	-	+	21день
24.	Грінка С.Н.	Хронічний гастрит з пониженою кислотністю	-	+	18днів
25.	Худин М.В.	ДЖВШ	-	+	18 днів
26.	Мес’юк А.А.	ДЖВШ	-	+	17 днів
27.	Шепетюк І.П.	ДЖВШ	-	+	22 дні
28.	Гунько А.П.	ДЖВШ	-	+	20 днів

 

 

За даними цієї таблиці, ми можемо сказати, що діти, які окрім звичайного лікування даної хвороби, вживали фіточай, то їх стан покращився значно швидше, ніж у дітей, що не вживали його.

Отже, з цього можна зробити наступні висновки:

У дітей з гострим гастритом, що вживали фіточай швидше припинились болі в животі, нудота, блювання, покращився апетит, ніж у дітей, що не вживали фіточай.

У дітей з хронічним гастритом з підвищеною кислотністю, що вживали фіточай швидше припинився біль у животі, відрижка кислим, покращився апетит, випорожнення стали стійкими,

У дітей з хронічним гастритом з пониженою кислотністю, що вживали фіточай швидше припинився біль, нудота, покращилась самопочуття і покращився апетит.

У дітей із дискінезією жовчновивідних шляхів, що вживали фіточай швидше припинився біль у правому підребір’ї, розрідження жовчі, що забезпечує покращення її відтоку.

Отже, виходячи із вище зроблених висновків, що фітотерапія відіграє важливе у лікуванні захворювань органів шлуково-кишкового тракту.

Всіх дітей в комплекс лікування яких входили фіточаї стан покращився на 203 дні швидше і виписувались додому через 17-21 день.

Відповідно, які не отримували фіточії – через 22-27 днів. Тобто одужання у них настало день пізніше.

При контрольному обстеженні стан після виписки був задовільний.

Тож застосування фітотерапії в комплексі з традиційною медициною пришвидшує покращення стану хворих і забезпечує добре самопочуття після одужання.

Під час хвороби та диспансерним хворим з метою попередження рецидивів рекомендуємо вживати такі фіточаї:

збір № 1, склад якого входить: тисячолистник і полин гірський;

та збір №2, до якого входить: листя подорожника, трава суниці та тисячолисник, їх використовують при виразковій хворобі шлунка;

збір № 3, який містить суницю лісову, звіробій і корінь аіра – при виразці дванадцятипалої кишки.

Суміш м’яти, меліси лікарської, золототисячника, подорожника великого, чебрецю звичайного вживають при гастриті із зниженою кислотністю.

Суміш меліси лікарської, кропиви, шиповника використовують при хронічному гастриті із підвищеною кислотністю.

Відвар плодів шипшини, чорної смородини, брусниці використовують при ДЖВШ.

Приготування: зібр № 1: - тисячолистник – 1 частина.

Настій: чайна ложка суміші заварити стаканом кип’ятка, настояти 2 год., пити за 30 хв., до їди 3-4 рази в день, дітям від 1 чайної ложки до 2-х столових ложок.

Збір № 2: - лист подорожника –2 частини;

- трава суниці – 2 частини;

тисячолистник – 1 частина.

Настій: 1 столову ложку суміші заварити стаканом кип’ятка. Спосіб застосування такий самий.

Збір № 3: - суниця лісова – 4 частини;

звіробій - 4 частини;

корінь аіра – 1 частина.

Настій: 1 столову ложку суміші заварити стаканом кип’ятка, настоюють 2 години, пити дітям від 1 столової ложки до ? стакана 3 рази в день в теплому вигляді через 1-1,5 годи. Після їжі.

 

Статтю взято з сайту www.refine.org.ua