Цистит у детей очень опасный и нужно оперативно проводить лечения, иначе результаты могут быть плачевными. Врачебная аксиома обязывает установить сущность патологических изменений прежде чем начать лечения больного. К величайшему сожалению, в практической деятельности педиатров, особенно поликлинической сети (а иногда и в педиатрических стационарах), отмеченный принцип нередко игнорируется при первичном приеме детей с лейкоцитурией. Часто устанавливается диагноз "пиелонефрит" и назначаются коротко длительные или, так называемые, "профилактические" курсы антибактериальной терапии. Наши многолетние наблюдения свидетельствуют, что лейкоцитурия, как один из признаков воспаления определенных органов мочевой системы, может вызываться разными нарушениями эвакуаторной способности (уродинамики) верхних и нижних моче выделительных путей - врожденными пороками, нейрогенными дисфункциями мочевого пузыря и другими первопричинами.

Геморой - захворювання, що характеризується варікозною зміною вен заднього проходу і прямої кишки з утворенням гемороїдальних вузлів. Симптоматично проявляється відчуттям паління, тяжкості, свербіжу в задньому проході, кровотечами яскраво-червоною кров'ю з вузлів. Може ускладнитися випаданням, утиском і тромбозом гемороїдальних вузлів. Запалення вузлів веде до виникнення ректальних свищів і парапроктиту. Тривалі гемороїдальні кровотечі призводять до розвитку анемії.

Геморой є одним з найпоширеніших проктологічних захворювань. Геморой є патологічно збільшеними гемороїдальними вузлами, які схильні до запалення, кровоточивості і випадання із заднього проходу. Назва захворювання є грецьким терміном, що означає в переведенні кровотечу. Кровотечі є найбільш яскравим, але не єдиним симптомом при розвитку геморою.

Гемороїдальні венозні сплетення у людини розташовуються в підслизовому шарі стінки анального каналу, схожі по своїй будові з кавернозними тілами статевих органів і, як передбачається, грають роль в забезпеченні повного стулювання заднього проходу і утриманні калових мас. Розрізняють внутрішні і зовнішні гемороїдальні вузли.

У більшості людей рано чи пізно виявляється різній мірі збільшення цих венозних утворень.