Home Новини Мистецька „фітотерапія”

Аромотерапія

Вхід для редакторів

Останні коментарі

Четвер, 03 березня 2011 23:35

Мистецька „фітотерапія”

Автор 
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Три виставки, в яких заявлено тематику квітів, відкрили у львівських виставкових залах. Звісно, такі “рослинні” експозиції — більш ніж часті в сучасних музеях і галереях, і львівських митців, які зображають квіти, значно більше. Малювати квіти — у цьому є й спокуса, і певна небезпека, адже зображення квітів популярне у “вернісажному” середовищі.

“Квітковий збір” — саме таку “фітотерапевтичну” експозицію пропонує в галереї “Технопарку ЛЗТА” (вул. Тургенєва, 72) інформаційно-мистецький центр “365” у контексті спроби об’єднати мистецтво з бізнесом. За словами керівника центру доктора мистецтвознавства Ореста Голубця, така співпраця має певні результати, за період експонування творів у такому бізнес-оточенні вже були відповідні комерційні пропозиції.

Експозиція “Квіткового збору”, як і більшість мистецьких проектів центру “365”, формувалася спонтанно, останнього дня. Митці представили свої квіти крізь призму живопису, батику, фотографії, арт-об’єкта, акварелі, авторської техніки.

Що вирізняє сучасний „квітковий” живопис? Про це “Ратуша” запитала в Ореста Голубця.

— Мабуть, як і в будь-якій ділянці мистецтва, чи це жанр, чи різновид творчості, відбувається перехід від натуралістичного зображення до багатоманіття виражальних форм. Якщо раніше автори намагалися передати зображення, наприклад, квітки реалістично, достовірно, то тепер прагнуть проникнути на рівень емоційного зображення. Для порівняння: у нас представлено твори художниці-китаянки Ґо Вень. Мистецтво Сходу вирізняється тим, що воно ніколи не прагнуло до реалістичного зображення, копіювання натури чи фотогра­фічного зображення. Воно було дуже орга­нічне, прагнуло зобразити елемент природи на чуттєвому рівні. Саме до цього, мені здається, повертаються наші митці, і на виставці можна побачити низку творів, які на рівні емоцій, асоціацій намагаються відтворити зображення. А квітка є символом у всіх народів, і символом чогось доброго, зародження життя, нових надій.

— Чи можна говорити про особливості зображення квітів в українському мистецтві?

— Не тільки в зображенні квітів, а загалом в українському мистецтві ми перебуваємо на етапі великих відкриттів і систематизації всього того, що відбувалося в усі часи в українському мистецтві. Тому що органічний менталітет, природу українського мистецтва значною мірою здеформовано часами тоталітарними, коли невідомо що відбувалося. А зображення квітки загалом дуже характерне для українського мистецтва, ще від килимарства, традиційних гуцульських керамічних розписів, вишивки.

— Чи сучасні художники спираються на українське традиційне малярство у зображенні квітів?

— На цій виставці не можна простежити конкретних впливів. Якщо китайське мистецтво, яке представлене, — традиційне, то в українському — мало традиційного. Це радше власні емоції, власні способи передачі і в основному матеріал із європейського простору.

Східні пахощі

Студентка Львівської національної академії мистецтв китаянка Ґо Вень, виставку акварелей якої експонує Палац мистецтв, мріє поєднати у своїй творчості традицію Сходу і Заходу. Саме навчаючись у Львові, Ґо планує ознайомитися з європейським мистецтвом. А наразі малює у національному китайському стилі. За словами професора ЛАМ Любомира Медвідя, найцікавішими для нас, хоча ми й не розуміємо знаків, символів, є роботи на тему китайської каліграфії. Її пейзажі, які ми й сприймаємо як натюрморти, теж оригінальні й цікаві, але особливо інтересні — композиції з ієрогліфами, які вона започаткувала під час навчання у Львові. Не знаючи ієрогліфів, бачимо, де яка емоція — “Горе”, “Краса”, “Любов”.

Жінка-квітка

“Квіти і тільки...”, — закцентували вже в назві виставки в Історичному музеї п’ятеро її авторок, які працюють реставраторами у львівських музеях. За словами ініціатора експозиції Оксани Гірняк, у формуванні експозиції керувалися послідовністю: квітка (сухоцвіти) — тканина (гобелен, батик) — папір (графіка, витинанка).

Образ жінки-квітки створили композиції із сухоцвітів (капелюшки, листівки, парасоля) Галини Кіт, художника-реставратора графіки Національного музею, насичена образами графіка Тетяни Саламахи (художник-реставратор графіки Музею історії релігії), теплі вовняні гобелени Оксани Гірняк (художник-реставратор давніх тканин Музею історії релігії), “холодні” батикові хустки Надії Сеник (художник-реставратор давніх тканин Національного музею), витинанки Мар’яни Кв’ятковської (художник-реставратор давніх тканин Національного музею).

Наталя ДУДКО, "Ратуша"
{socbuttons}
Читати 3327 разів

Схожі матеріали (за тегом)

  • Геморой. Етіологія і Патогенез. Симптоми та причини геморою, його діагностика профілактика та лікування!
    8073a3e6c32dd4c1edfcb753c2db32a71

    Геморой - захворювання, що характеризується варікозною зміною вен заднього проходу і прямої кишки з утворенням гемороїдальних вузлів. Симптоматично проявляється відчуттям паління, тяжкості, свербіжу в задньому проході, кровотечами яскраво-червоною кров'ю з вузлів. Може ускладнитися випаданням, утиском і тромбозом гемороїдальних вузлів. Запалення вузлів веде до виникнення ректальних свищів і парапроктиту. Тривалі гемороїдальні кровотечі призводять до розвитку анемії.

     

    Геморой є одним з найпоширеніших проктологічних захворювань. Геморой є патологічно збільшеними гемороїдальними вузлами, які схильні до запалення, кровоточивості і випадання із заднього проходу. Назва захворювання є грецьким терміном, що означає в переведенні кровотечу. Кровотечі є найбільш яскравим, але не єдиним симптомом при розвитку геморою.


    Гемороїдальні венозні сплетення у людини розташовуються в підслизовому шарі стінки анального каналу, схожі по своїй будові з кавернозними тілами статевих органів і, як передбачається, грають роль в забезпеченні повного стулювання заднього проходу і утриманні калових мас. Розрізняють внутрішні і зовнішні гемороїдальні вузли.


    У більшості людей рано чи пізно виявляється різній мірі збільшення цих венозних утворень.

     

  • Чай і напої з трав

    Обов'язковою умовою приготування чаю є ретельне змішення і подрібнення трав'яної суміші. Фарфоровий чай ник обдають окропом, засипають суміш для заварювання, заливають її киплячою водою. Накривши чай ник рушником або спеціальним утеплювачем, дають настоювати 10-15 хвилин. Чай готів. Пити його потрібно, не розбавляючи водою, можна з молоком або з вершками, за смаком.
    Про необхідну кількість суміші говориться при описі зборів і рослинних композицій. Зазвичай на чай ник місткістю 4 склянки береться хороша пучка трав'яної суміші. Іноді, і чай ная ложка чорного байхового чаю. Але краще обходитися без чорного кофеинсодержащего сподіваючись. Одиницею виміру подрібненої сировини служить їдальня /10-20 г/ або чай ная /5-10 г/ ложка.

  • Профілактичний тонізуючий чай
    chay

    Профілактичний тонізуючий чай можна приготувати з тих же компонентів, що і повсякденний тонізуючий чай. Тільки концентрація настою і доза їх можуть бути значно вище, що визначається лікарем, що у кожному конкретному випадку.


    Цей чай показаний при зниженому тонусі організму, астенічному стані, після перенесення важких хронічних захворювань і т. д.
    Як відомо, в медицині існує значне число штучно створених транквілізаторів - заспокійливих засобів, - але більшість з них має небажані побічні дії. Перевага засобів рослинного походження полягає в тому, що вони діють м'якше. Тривалий прийом цих засобів не веде до звикання, що часто спостерігається при прийомі синтезованих транквілізаторів.

  • Цикорій дикий (Cichorium intybus)

    cikorij

    Цикорій дикий


    Цикорий обыкновенный

    Cichorium intybus

    Синоніми: Петрові батоги

     

    Родина: Айстрові

     

     

    Поширення
    В природних умовах - по всій території України вздовж доріг, на узліссях та інших некультивованих місцях. У культуру введений дуже давно. Так, 1918 р. в Росії цикорій вирощувався на площі 4000 га; 1947 р. в Радянському Союзі - 20000 га, що становило половину його посівних площ в Європі. На даний час цикорій в Україні вирощують лише спеціалізовані господарства та аматори.

     

  • Пижмо звичайне

    Пижмо звичайне

    Пижма обыкновенная

    Tanacetum vulgare

    Синоніми: дика горобина, коровай, криворот, райцвіг

    Родина: Айстрові

     

    Поширення
    В природних умовах росте на лучних ділянках, галявинах лісів, поблизу польових доріг. Заготовляють у лісостепових і поліських регіонах. У культурі пижмо вирощують спеціалізовані господарства та аматори.

     

Залишити коментар

Переконайтеся, що Ви вводите (*) необхідну інформацію, що вказано.
Код Основний HTML дозволяється.


Останні статті

Стата

фитотерапия травы, лечение фитотерапией, лечение травами, гомеопатия, лечебные травы, лекарственные растения, геморой, гайморит, стоматит. лікуальні рослини, лікування фітотерапія, лікувальні трави, гомеопатія, лікування травами, фронтіт, стоматит, лечение прополисом, прополіс.