Безліч завдань дозволяє вирішити і сама по собі електронна історія хвороби, або, як її ще називають, електронна медична карта (EHR - electronic health records) - сучасна система програмного забезпечення і модулів, що дозволяють об'єднати в єдине ціле різноманітні структури медичного центру. Тепер кожен з фахівців клініки зможе вчасно і без непродуктивних витрат часу вносити інформацію про результати обстеження та перебіг лікування пацієнтів, узгоджуючи свої спостереження зі свідченнями колег. Нагальна необхідність відмови від попередніх, «паперових», і якнайшвидшого переходу до нових, електронним методам ведення обліку та медичної документації усвідомлюється і на державному рівні: з 1 січня 2008 р. в Росії введено в дію перший національний стандарт в сфері медичної інформатики, який отримав назва «Електронна історія хвороби пацієнта».
Новий стандарт - перший крок до того, щоб назавжди залишити в минулому рукописні томи медичних карт, поцятковані став притчею во язицех нерозбірливим почерком лікарів-фахівців.
Звичайно, як і все нове, перехід з паперових носіїв інформації на електронні пов'язаний з рядом об'єктивних труднощів, обумовлених інерцією мислення, нерозвиненістю комп'ютерної бази в масштабі країни і її дорожнечею, а головне - відсутністю дієвих механізмів захисту цифрової інформації. Тим не менш, в країні вже діє не одна сотня клінік, де широко застосовуються електронні карти.
Новим стандартом передбачено, що кожен медичний заклад буде мати можливість збереження історій хвороби пацієнтів на єдиному сервері в цифровому форматі. Під час амбулаторного прийому медсестра під диктовку лікаря-фахівця буде заносити результати огляду, лабораторних досліджень, діагноз і призначення в спеціальний комп'ютерний файл. Всі дані повинні бути забезпечені захистом електронним кодом, який буде зберігатися на штрих-кодової або магнітної картки як у лікаря, так і у пацієнта.
