Напевно, важко знайти жінку, яка не нарікала б хоч раз в житті на “зайві кілограми” і не намагалася тим чи іншим способом позбутися їх.На жаль, ожиріння — це клінічний діагноз, що характеризується не тільки відкладенням надлишкової жирової клітковини, але й різноманітними розладами обмінного, ендокринного і судинного характеру....
Проблеми надлишкової ваги досягли такої актуальності у всьому світі, що зараз починають поговорювати про чергову “чуму двадцять першого століття”. Цілком точно визначено, що особи, які мають надлишкову вагу, в 3 рази частіше від людей з нормальною вагою хворіють артеріальною гіпертонією, в 2,5 рази частіше в них розвиваються порушення вуглеводного обміну, в тому числі — цукровий діабет. Відомо, що 90% всіх випадків діабету — це діабет другого типу, а серед хворих 80–90% пацієнтів мають ожиріння.
У молодих осіб, що мають надлишкову вагу, в 2,1 рази частіше виявляється високий рівень холестерину, ніж у пюдей з нормальною вагою. Як відомо, високий рівень холестерину призводить до атеросклеротичних змін у стінках судин серця і мозку, ранніх інфарктів міокарду та інсультів.
Жирова клітковина є місцем, де чоловічі статеві гормони (андрогени), в процесі складних реакцій перетворюються в естрогени. Це означає, що ожиріння сприяє зміні статевої гормональної сфери хворого в бік переважання жіночих статевих гормонів. Для чоловіка це приводить до зниження лібідо, порушення потенції, а для жінки — до розвитку дисплазій молочних залоз (мастопатій), фіброміоми матки, порушень менструального циклу.
Навіть такий поверхневий екскурс в патологію, що виникає при ожирінні, свідчить про те, що надлишкова вага — це не просто косметичні негаразди, а серйозна проблема, яка потребує своєчасного і якісного вирішення.
Які ж причини підвищеного утворення і відкладання жиру? За сучасною класифікацією виділяють три групи ожиріння: аліментарно-конституційне, гіпоталамічне і ендокринне. Дві останні погребують обов’язкового обстеження і лікування в ендокринолога. З ендокринних причин найчастіше ожиріння утворюється на фоні зниження функції щитовидної залози (гіпотиреозу), а також захворювання статевих органів.
Найчисельніша група хворих з надлишковою масою — це особи з аліментарно-конституційним ожирінням. Сам термін означає, що надлишкове відкладання жиру відбувається через спадкову, генетично обумовлену схильність, а також — через неправильне харчування. Як правило, це зловживання вуглеводами, що легко засвоюються, — цукром, цукерками, виноградом, виробами із білого борошна і т. д. Ожиріння в таких випадках розвивається через невідповідність енерговитрат з кількістю енергії, що надходить з їжею. З цього випливає золоте правило лікування ожиріння: «Менше їж солодкого, жирного і виробів з білого борошна — більше рухайся». Формула стара, як світ, проста, проте абсолютно фізіологічна і безвідмовна. Однак її практична реалізація потребує сили волі і терпіння.
Що можна запропонувати з фітотерапії пацієнтам з ожирінням? Існує цілий ряд традиційних народних рецептів. Деякі з них лягли в основу існуючих зараз середників для схуднення. Підбір трав проводиться за певними канонами, які співпадають з існуючими зараз напрямами лікування ожиріння в практичній медицині, а саме: до складу зборів входять рослини, що знижують апетит. Це, як правило, трави, що мають властивості розбухати чи утворювати слиз у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Завдяки цьому відбувається обволікання слизової ШКТ, розтягування стінок шлунку чи кишківника, що створює відчуття насичення. Для прикладу: водорослі (спіруліна і фукус міхурчастий), насіння льону, корені алтею, дягелю лікарського.
Наступний напрям — виведення з організму надлишків рідини. Це досягається включенням у збори сечогінних трав (хвощ польовий, спориш, толокнянка або медвежі вушка), листя брусниці.
Очищувальний ефект травних зборів досягається включенням в їхній склад рослин з жовчогінними та проносними властивостями.
Жовчогінні трави можуть бути представлені кукурудзяними рильцями, барбарисом, кульбабою лікарською та іншими.
З послаблюючих трав традиційно використовують кору крушини ламкої, жостер. Однак слід пам’ятати, що закрепи можуть бути атонічні і спастичні. Названі рослини добре застосовувати при атонії кишківника. При закрепі вони можуть погіршити ситуацію. Тому при другому варіанті застосовують насіння кропу пахучого, аніс звичайний, тмін посівний.
Рослини, що знижують рівень цукру в крові, в першу чергу слід вживати хворим на цукровий діабет, проте в менших дозах вони рекомендовані і хворим з ожирінням. До цукрознижуючих відносяться: листя чорниці, стручки квасолі, листя шовковиці, топінамбур.
Отже, виходячи з принципів формування лікувальних трав’яних зборів при ожирінні, і навівши перелік рослин, можемо порекомендувати рецепт:
- насіння льону;
- квіти безсмертника;
- трава хвоща польового;
- листя чорниці звичайної;
- кропива дводомна;
- кора крушини ламкої.
Взяти кожну рослину в рівних пропорціях (подрібнена сировина), змішати 1 ст. л. суміші (з верхом), залити 200 мл. води, витримати 15 хв. На водяній бані, настояти 30 хв., процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хв. до їжі протягом 1,5–2 місяців.
Если хотите что бы ваша машина блестела и сверкала на солнце. Если хотите что бы она всегда была чистой и ухоженой - тогда для вас автомойка karcher будет лучщим выбором. Эта автомойка поможет вымыть вашу машину от любой грязи и пыли.
